RUSIA – RĂUL ABSOLUT AL OMENIRII
23.11.2024
Anul 2024 a fost unul electoral la gradul superlativ. Alegeri peste tot în lume, inclusiv în SUA, inclusiv în Rusia, inclusiv în România și în Republica Moldova. Importanța lor la nivel mondial este diferită, dar, un lucru este cert, democrația electorală a suferit schimbări radicale, iar modificarea supremă constă în influențarea votului cetățeanului din cauza sau datorită rețelelor de socializare. Accederea la libertatea de a se exprima public, fără jenă, fără limite, fără restricții a tuturor categoriilor de oameni din societate, coroborată cu inteligența artificială, a dat un rezultat monstruos: dezinformarea și minciuna prevalează asupra discernământului, deformând percepția colectivă până la absurd.
Unii experți califică epoca actuală drept o eră a post-adevărului. Consider că epoca post-adevărului durează de la apariția omenirii. Amintesc – Adevărul niciodată nu a fost considerat o Virtute, Adevărul sfidează nimicnicia gândirii înguste, obscurantismul miopiei intelectuale și prostia naturală, cea care este încuibată, din păcate, în majoritatea capetelor umanității. E suficient să ne amintim de Galileo Galilei, care, în timpul procesului său de judecată, i-a încurajat pe inchizitori să privească prin telescopul său pentru a se convinge de mișcarea corpurilor cerești. Dar, inchizitorii au refuzat să privească prin telescop. Deci, au refuzat să accepte Adevărul. Iată de ce Adevărul este o mare Virtute pentru cei care doresc nu doar să privească, ci și să vadă, nu doar să asculte, ci și să audă, nu doar să taie, ci și să măsoare.
Rolul elitelor în astfel de situații de cumpănă devine hotărâtor și el se developează doar în cazul când elitele sunt autentice, responsabile, cu un sentiment acut de sacrificiu în folosul celor mulți, care, nu neapărat le vor înțelege mesajul vizionar. Da, anume mesajul vizionar, ce antrenează acțiuni imediate, ferme, cu efecte negative pentru viața cotidiană, dar extrem de pozitive din perspectiva beneficiului pe termen mediu și lung, beneficiu de care cei mulți nu întotdeauna își dau seama.
Personalitățile istorice importante au marcat mersul omenirii pe calea progresului. Aceste personalități s-au manifestat prin caracter, curaj, intelect, talent. Au fost urmate de popoare, armate, regate, au croit frontiere, au unificat națiuni, au edificat sisteme sociale. Lupta biblică între Bine și Rău, împletită cu marile gândiri filosofice au ghidat în mare măsură acțiunile personalităților istorice. Puterea cu care au fost înzestrate aceste personalități grație calităților personale, dar și dragostei populare, le-a oferit libertatea de a lua decizii fie în numele Binelui, fie în numele Răului. La distanță de sute de ani azi putem vorbi, făcând abstracție de la detalii, despre personalități istorice luminate, precum Solomon, Socrate, Aristotel, Platon ș.a., de personalități istorice militare, precum Attila, Alexandru cel Mare, Napoleon ș.a., personalități politice luminate precum Victor Hugo, Bismarck, Churchill, De Gaulle, personalități politice malefice precum Hitler, Stalin, Putin.
Părea că nimeni și nimic nu putea să pericliteze bunăstarea continentului european în secolul XXI, după un secol cu două războaie sfâșietoare, în care s-au produs fenomene genocidare precum holocaustul, deportările, foametea organizată, exterminarea în masă a oamenilor pe criterii politice, de gen, de etnie. Or, somnolența abundenței materiale a zăvorât cu șapte lăcate undeva în subconștientul istoric posibilitatea renașterii Răului absolut în cea mai hâdoasă formă – războiul modern, coborât din filmele SF.
Occidentul, ramificat prin instituțiile sale birocratice, acestea fiind profund ancorate în limbajul de lemn al promisiunilor, părea că își pierduse orientarea existențială și încerca să scoată în prim plan tot felul de subiecte ”moderne”: emisii Co2, motoare electrice, energia vântului, egalitatea de gen și alte teme minuscule.
Iată că nici la câteva zile după pandemia Covid-19, în plină inimă a Europei, monstrul imperial asiatic pe nume Rusia lui Putin a pornit un război sălbatic împotriva Ucrainei la 24 februarie 2022. De ce? Pentru că ucrainenii sunt mai deștepți, pentru că ucrainenii sunt mai harnici, pentru că ucrainenii sunt mai talentați, pentru că ucrainenii sunt dornici de libertate. Războiul durează mai mult de 1000 de zile. Ucrainenii plătesc zilnic cu viețile lor, cu viețile militarilor săi, cu viețile copiilor, părinților și bunicilor – o întreagă națiune a devenit martir și apără libertatea Europei, libertatea noastră, a românilor din Republica Moldova și România.
Primele zile de război au isterizat așa zișii experți occidentali, care trâmbițau pe la televiziuni că Putin cucerește Ucraina în câteva zile. Occidentul rămânea în expectativa unei victorii rapide a regimului de la Kremlin asupra Kievului. Mult preaslăvita armată rusă (cea de-a doua putere militară a lumii) era așteptată de opinia internațională să mărșăluiască pe străzile Kievului. Dar nu a fost să fie. Națiunea ucraineană s-a mobilizat, și-a strâns rândurile, și-a pus economia pe picior de război, și-a antrenat militarii, a făcut diplomația războiului obținând ajutoare militare și susținere internațională, a lansat un război informațional anti-rusesc de o magnitudine și eficiență totală. În fața acestui comportament absolut admirabil al națiunii ucrainene Occidentul pare să fie un adolescent bâlbâit, care a început cu a livra veste anti-glonț, apoi s-a temut să livreze instalații de apărare, arme, blindate, rachete, dar ulterior le-a livrat cu mare întârziere. Se pare că Occidentul încă nu a deschis larg ochii pentru nu doar a privi, ci și a vedea, a înțelege că Rusia este Răul suprem al Omenirii la ora actuală. Regimul de la Kremlin nu poate fi reeducat. Cele 18 pachete de sancțiuni nu au dat rezultatul scontat, Rusia e susținută de China, Iran și Coreea de Nord. Războiul Rusiei împotriva Ucrainei este deja un război mondial. Lansarea de către Rusia a rachetei intercontinentale împotriva Ucrainei marchează o nouă escaladare la nivel internațional. Amenințarea nucleară a Rusiei prinde contur. Occidentul tărăgănează în a înțelege pericolul pe care îl reprezintă Rusia pentru securitatea mondială.
Acest război a scos la iveală caracterul vetust al instituțiilor internaționale, fondate după cel de-al doilea război mondial. Impotența ONU și a agențiilor sale extrem de ramificate în a stăvili pe căi diplomatice războiul pune la îndoială necesitatea existenței în continuare a respectivei organizații în versiunea actuală. Rusia agresoare continuă să fie membru al Consiliului de securitate ONU cu drept de veto. ONU trebuie desființată și creată o altă instituție internațională. NATO la ora actuală pare a fi extrem de prudent, absolut dezarmat în materie de idei pentru a face față provocărilor Rusiei. NATO pare să fi devenit insuficient pentru securitatea europeană, a venit timpul creării unei organizații militare a statelor europene pentru a asigura securitatea europeană și a ține piept Rusiei agresoare.
Războiul a surprins Europa absolut nepregătită pentru confruntări militare. Statele europene dezvoltate și-au revăzut în creștere bugetele pentru apărare. Astfel, în era inteligenței artificiale, când pare că omenirea ar trebui să cunoască un salt pentru soluționarea problemelor legate de sănătate, educație, calitate a vieții – iată că această inteligență artificială va fi pusă în serviciul perfecționării armelor, adică, în a performa să ucizi, să distrugi, să anihilezi.
Se pare că omenirea nu rezistă nici măcar un secol fără a suporta războaie, moarte și pârjol.
În acest context complicat, revenind la particularismele regionale, revenind la noi, românii, înghesuiți între lumea slavă și occident (din punct de vedere al trecutului istoric- înghesuiți între două imperii) – e timpul să ne întrebăm: oare ce trebuie să se mai întâmple ca să decidem să ne unim într-o singură Țară? Republica Moldova a încercat timp de 33 de ani să-și adjudece apelativul de ”stat independent”. Nu a reușit – nu poți crea un stat pe un teren/teritoriu rupt din trupul Țării România. Statul Republica Moldova a reușit să se transforme doar într-un teritoriu, unde prosperă businessul cu bugetul public pentru liderii puterii, unde Rusia își păstrează intacte ghearele în toate sferele vieții socio-economice și politice, unde cetățenii de rând au mereu soluția emigrării peste hotare. Ziceam mai sus că elitele autentice trebuie să-și asume deciziile politice care să ducă la beneficiul majorității populației. Astfel, conducerea actuală a Republicii Moldova, Maia Sandu și PAS, trebuie să-și asume decizia Unirii Republicii Moldova cu România. Aceasta este unica soluție pentru soarta cetățenilor din acest teritoriu chinuit în condițiile escaladării războiului Rusiei împotriva Ucrainei. Unirea teritoriului pe care autoritățile îl controlează administrativ, adică, până la Nistru. Fără referendum, fără consultări, o Unire urgentă, salvatoare, în fața unui război, care, din păcate, nu se va termina curând, chiar dacă focul va înceta cândva. E un război pentru secole. Iar politicienii, care au puterea dar care nu au înțeles acest lucru – nu-și merită apelativul ”elită”.
******
LA RUSSIE – LE MAL ABSOLU DE L’HUMANITÉ
L’année 2024 a été une année électorale au plus haut point. Des élections dans le monde entier, y compris aux États-Unis, en Russie, en Roumanie et en Moldavie. Leur importance globale est différente, mais une chose est sûre, la démocratie électorale a subi des changements radicaux, et le changement suprême est l’influence du vote des citoyens à cause ou grâce aux médias sociaux. L’accès à la liberté de s’exprimer publiquement, sans gêne, sans limites, sans restrictions pour toutes les catégories de personnes dans la société, couplé à l’intelligence artificielle, a produit un résultat monstrueux : la désinformation et le mensonge l’emportent sur le discernement, déformant la perception collective jusqu’à l’absurde.
Certains experts qualifient l’époque actuelle d’ère de post-vérité. Je pense que l’ère de la post-vérité dure depuis l’aube de l’humanité. La vérité défie le néant de la pensée étroite, l’obscurantisme de la myopie intellectuelle et la stupidité naturelle qui est malheureusement enfermée dans la tête de la plupart des humains. Il suffit de rappeler Galileo Galilei qui, lors de son procès, encouragea les inquisiteurs à regarder dans son télescope pour constater par eux-mêmes le mouvement des corps célestes. Mais les inquisiteurs ont refusé de regarder dans le télescope. Ils ont donc refusé d’accepter la Vérité. C’est pourquoi la Vérité est une grande vertu pour ceux qui veulent non seulement regarder mais aussi voir, non seulement écouter mais aussi entendre, non seulement couper mais aussi mesurer.
Le rôle des élites dans ces situations critiques devient décisif, et ce n’est que lorsque les élites sont authentiques, responsables, avec un sens aigu du sacrifice au profit du plus grand nombre, qui ne comprendra pas nécessairement leur message visionnaire. Oui, c’est cela le message visionnaire, qui implique une action immédiate et ferme, avec des effets négatifs sur la vie quotidienne, mais extrêmement positifs en termes de bénéfices à moyen et long terme, bénéfices dont le plus grand nombre ne se rend pas toujours compte.
Des personnalités historiques importantes ont marqué le progrès de l’humanité. Ces personnalités ont fait preuve de caractère, de courage, d’intelligence, de talent. Elles ont été suivies par des peuples, des armées, des royaumes, elles ont créé des frontières, unifié des nations, construit des systèmes sociaux. La lutte biblique entre le Bien et le Mal, mêlée aux grandes pensées philosophiques, a largement guidé l’action des personnalités historiques. Le pouvoir dont ces personnalités étaient dotées, grâce à leurs qualités personnelles et à l’amour du peuple, leur a donné la liberté de prendre des décisions au nom du Bien ou du Mal. Des centaines d’années plus tard, nous pouvons aujourd’hui parler, en laissant de côté les détails, de personnages historiques éclairés tels que Salomon, Socrate, Aristote, Platon et d’autres, de personnages historiques militaires tels qu’Attila le Grand, Alexandre le Grand, Napoléon et d’autres, de personnages politiques éclairés tels que Victor Hugo, Bismarck, Churchill, De Gaulle, de personnages politiques maléfiques tels qu’Hitler, Staline, Poutine.
Il semblait que rien ni personne ne pouvait mettre en péril le bien-être du continent européen au XXIe siècle, après un siècle marqué par deux guerres déchirantes, au cours desquelles des phénomènes génocidaires tels que l’Holocauste, les déportations, la famine organisée, l’extermination massive de personnes sur la base de critères politiques, sexistes ou ethniques, ont été observés. Cependant, la somnolence de l’abondance matérielle a enfermé quelque part dans le subconscient historique la possibilité de la renaissance du Mal absolu sous sa forme la plus hideuse – la guerre moderne, tout droit sortie des films de science-fiction.
L’Occident, ramifié dans ses institutions bureaucratiques, profondément enraciné dans le langage de bois des promesses, semblait avoir perdu son orientation existentielle et essayait de mettre en avant toutes sortes de sujets « modernes » : les émissions de CO2, les moteurs électriques, l’énergie éolienne, l’égalité des sexes et d’autres sujets minuscules.
Et voilà que quelques jours après la pandémie de Covid-19, au cœur même de l’Europe, le monstre impérial asiatique appelé Russie de Poutine a déclenché une guerre sauvage contre l’Ukraine le 24 février 2022. Pourquoi ? Parce que les Ukrainiens sont plus intelligents, parce que les Ukrainiens sont plus travailleurs, parce que les Ukrainiens sont plus talentueux, parce que les Ukrainiens ont soif de liberté. La guerre dure plus de 1000 jours. Les Ukrainiens paient chaque jour de leur vie, de la vie de leurs soldats, de la vie de leurs enfants, de leurs parents et de leurs grands-parents – une nation entière est devenue martyre et défend la liberté de l’Europe, notre liberté, la liberté des Roumains de la République de Moldavie et de Roumanie.
Les premiers jours de la guerre ont hystérisé les soi-disant experts occidentaux, qui claironnaient à la télévision que Poutine allait conquérir l’Ukraine en quelques jours. L’Occident s’attendait à une victoire rapide du régime du Kremlin sur Kiev. L’opinion internationale s’attendait à ce que l’armée russe tant vantée (la deuxième puissance militaire du monde) défile dans les rues de Kiev. Mais il n’en a rien été. La nation ukrainienne s’est mobilisée, a serré les rangs, a mis son économie sur le pied de guerre, a entraîné ses militaires, s’est engagée dans une diplomatie de guerre en obtenant une aide militaire et un soutien international, a lancé une guerre de l’information anti-russe d’une ampleur et d’une efficacité totales. Face à ce comportement absolument admirable de la nation ukrainienne, l’Occident apparaît comme un adolescent bègue, qui a commencé par livrer des gilets pare-balles, puis a eu peur de livrer des installations de défense, des armes, des blindés, des missiles, mais les a ensuite livrés avec beaucoup de retard. Il semble que l’Occident n’ait pas encore ouvert les yeux suffisamment grands non seulement pour regarder, mais pour voir, pour se rendre compte que la Russie est le mal absolu de l’humanité à l’heure actuelle. Le régime du Kremlin ne peut être rééduqué. Les 18 trains de sanctions n’ont pas produit le résultat escompté, la Russie est soutenue par la Chine, l’Iran et la Corée du Nord. La guerre de la Russie contre l’Ukraine est déjà une guerre mondiale. Le lancement par la Russie d’un missile intercontinental contre l’Ukraine marque une nouvelle escalade au niveau international. La menace nucléaire russe prend forme. L’Occident tarde à comprendre le danger que représente la Russie pour la sécurité mondiale.
Cette guerre a mis en évidence l’obsolescence des institutions internationales créées après la Seconde Guerre mondiale. L’impuissance de l’ONU et de ses agences très ramifiées à contenir diplomatiquement la guerre remet en question la nécessité de maintenir l’existence de cette organisation sous sa forme actuelle. La Russie agresseur continue d’être un membre du Conseil de sécurité de l’ONU qui dispose d’un droit de veto. L’ONU doit être abolie et une autre institution internationale doit être créée. À l’heure actuelle, l’OTAN semble extrêmement prudente, totalement désarmée en termes d’idées pour faire face aux défis de la Russie. L’OTAN semble être devenue insuffisante pour la sécurité européenne, le temps est venu de créer une organisation militaire d’États européens pour assurer la sécurité européenne et s’opposer à l’agresseur qu’est la Russie.
La guerre a pris l’Europe complètement au dépourvu en matière de confrontation militaire. Les États européens développés ont augmenté leurs budgets de défense. Ainsi, à l’ère de l’intelligence artificielle, alors qu’il semblerait que l’humanité devrait faire un bond en avant dans la résolution des problèmes de santé, d’éducation et de qualité de vie, cette intelligence artificielle sera mise au service du perfectionnement des armes, c’est-à-dire du performatif pour tuer, détruire et anéantir.
Il semble que l’humanité ne puisse même pas passer un siècle sans connaître des guerres, des morts et des incendies.
Dans ce contexte compliqué, pour en revenir aux particularismes régionaux, pour en revenir à nous, Roumains, coincés entre le monde slave et l’Occident (du point de vue de notre passé historique – coincés entre deux empires), il est temps de nous demander : que doit-il encore se passer avant que nous ne décidions de nous unir en un seul pays ? La République de Moldavie tente depuis 33 ans de revendiquer le titre d’« État indépendant ». Elle n’y est pas parvenue – on ne peut pas créer un État sur un territoire qui a été découpé dans le corps de la Roumanie. L’État de la République de Moldavie a réussi à se transformer en un territoire où les affaires prospèrent sur le budget public des dirigeants au pouvoir, où la Russie garde ses griffes intactes dans toutes les sphères de la vie socio-économique et politique, où les citoyens ordinaires ont toujours la possibilité d’émigrer à l’étranger. J’ai dit plus haut que les élites authentiques doivent prendre des décisions politiques qui profitent à la majorité de la population. Ainsi, les dirigeants actuels de la République de Moldavie, Maia Sandu et le PAS, doivent prendre la décision d’unir la République de Moldavie à la Roumanie. C’est la seule solution pour le sort des citoyens de ce territoire tourmenté face à l’escalade de la guerre de la Russie contre l’Ukraine. L’union du territoire que les autorités contrôlent administrativement, c’est-à-dire jusqu’au Dniestr. Pas de référendum, pas de consultation, une union urgente et salvatrice face à une guerre qui, malheureusement, n’est pas prête de se terminer, même si les tirs s’arrêtent un jour. C’est une guerre pour l’éternité. Et les hommes politiques, qui ont le pouvoir mais qui ne l’ont pas compris, ne méritent pas le qualificatif d’« élite ».
******
RUSSIA – THE ABSOLUTE EVIL OF MANKIND
The year 2024 was an election year to the superlative degree. Elections all over the world, including in the USA, including in Russia, including in Romania and Moldova. Their importance worldwide is different, but one thing is certain, electoral democracy has undergone radical changes, and the supreme change is the influence of the citizen’s vote because of or thanks to social networks. Access to the freedom to express oneself publicly, without embarrassment, without limits, without restrictions for all categories of people in society, coupled with artificial intelligence, has produced a monstrous result: misinformation and lies prevail over discernment, distorting collective perception to the point of absurdity.
Some pundits call the current era a post-truth era. I believe that the post-truth era has lasted since the dawn of mankind. Remember – Truth has never been considered a Virtue, Truth defies the nothingness of narrow thinking, the obscurantism of intellectual myopia and the natural stupidity that is unfortunately locked in most of humanity’s heads. Suffice it to recall Galileo Galilei, who, during his trial, encouraged the inquisitors to look through his telescope to see for themselves the motion of celestial bodies. But the inquisitors refused to look through the telescope. So they refused to accept the Truth. That is why Truth is a great Virtue for those who wish not only to look but also to see, not only to listen but also to hear, not only to cut but also to measure.
The role of the elites in such critical situations becomes decisive, and it is only when the elites are genuine, responsible, with a keen sense of sacrifice for the benefit of the many, who will not necessarily understand their visionary message. Yes, the visionary message, which entails immediate, firm action, with negative effects on daily life, but extremely positive in terms of medium- and long-term benefits, benefits that the many do not always realize.
Important historical personalities have marked humanity’s progress. These personalities have shown character, courage, intellect, talent. They have been followed by peoples, armies, kingdoms, they have created frontiers, unified nations, built social systems. The biblical struggle between Good and Evil, intertwined with the great philosophical thoughts, have largely guided the actions of historical personalities. The power that these personalities were endowed with, thanks to their personal qualities and popular love, gave them the freedom to make decisions either in the name of Good or Evil. Hundreds of years later today we can, without going into detail, speak of enlightened historical figures such as Solomon, Socrates, Aristotle, Plato and others, military historical figures such as Attila the Great, Alexander the Great, Napoleon and others, enlightened political figures such as Victor Hugo, Bismarck, Churchill, De Gaulle, and evil political figures such as Hitler, Stalin, Putin.
It seemed that no one and nothing could jeopardize the well-being of the European continent in the 21st century, after a century of two heartbreaking wars, during which genocidal phenomena such as the Holocaust, deportations, organized famine, mass extermination of people on the basis of political, gender or ethnic criteria. However, the drowsiness of material abundance has locked away somewhere in the historical subconscious the possibility of the rebirth of absolute Evil in its most hideous form – modern war, straight out of science fiction movies.
The West, ramified through its bureaucratic institutions, deeply entrenched in the wooden language of promises, seemed to have lost its existential orientation and was trying to push all sorts of “modern” topics to the fore: CO2 emissions, electric motors, wind power, gender equality and other tiny topics.
Lo and behold, not a few days after the Covid-19 pandemic, in the very heart of Europe, the Asian imperial monster called Putin’s Russia waged a savage war against Ukraine on February 24, 2022. Why? Because Ukrainians are smarter, because Ukrainians are more industrious, because Ukrainians are more talented, because Ukrainians are hungry for freedom. The war lasts more than 1000 days. The Ukrainians are paying daily with their lives, with the lives of their servicemen, with the lives of their children, parents and grandparents – an entire nation has become a martyr and is defending the freedom of Europe, our freedom, the freedom of Romanians in the Republic of Moldova and Romania.
The first days of the war hysterized the so-called Western pundits, who were trumpeting on TV that Putin was conquering Ukraine in a matter of days. The West was expecting a quick victory of the Kremlin regime over Kiev. The much vaunted Russian army (the world’s second military power) was expected by international opinion to march through the streets of Kiev. But it was not to be. The Ukrainian nation mobilized itself, closed ranks, put its economy on a war footing, trained its military, engaged in war diplomacy by obtaining military aid and international support, launched an anti-Russian information war of total magnitude and efficiency. In the face of this absolutely admirable behavior of the Ukrainian nation the West seems to be a stuttering teenager, which started by delivering bulletproof vests, then was afraid to deliver defense installations, weapons, armor, missiles, but then delivered them with great delay. It seems that the West has not yet opened its eyes wide enough not only to look, but also to see, to understand that Russia is the ultimate Evil of Mankind at the present time. The Kremlin regime cannot be re-educated. The 18 packages of sanctions have not yielded the desired result, Russia is backed by China, Iran and North Korea. Russia’s war against Ukraine is already a world war. Russia’s launch of an intercontinental missile against Ukraine marks a new escalation at the international level. Russia’s nuclear threat is taking shape. The West is slow to grasp the danger Russia poses to global security.
This war has exposed the obsolescence of international institutions founded after World War II. The powerlessness of the UN and its vastly ramified agencies to diplomatically contain the war calls into question the need for the continued existence of that organization in its current form. Aggressor Russia continues to be a veto-wielding member of the UN Security Council. The UN must be disbanded and another international institution created. NATO at the present time seems to be extremely cautious, utterly unarmed in terms of ideas to deal with Russia’s challenges. NATO seems to have become insufficient for European security, the time has come to create a military organization of European states to ensure European security and to stand up to the aggressor Russia.
The war caught Europe completely unprepared for military confrontation. Developed European states have increased their defense budgets. Thus, in the age of artificial intelligence, when it seems that mankind should be experiencing a leap forward in solving problems related to health, education and quality of life, this artificial intelligence will be put to the service of perfecting weapons, that is, to the performative to kill, destroy and annihilate.
It seems that mankind cannot even last a century without enduring wars, death and burnings.
In this complicated context, going back to regional particularities, coming back to us Romanians, squeezed between the Slavic world and the West (in terms of our historical past – squeezed between two empires) – it is time to ask ourselves: what else needs to happen before we decide to unite into one single country? The Republic of Moldova has been trying for 33 years to claim the title of “independent state”. It did not succeed – you cannot create a state on a land/territory that has been carved out of the body of Romania. The state of the Republic of Moldova has succeeded in turning itself into a territory where business flourishes on the public budget for the leaders in power, where Russia keeps its claws intact in all spheres of socio-economic and political life, where ordinary citizens always have the option of emigrating abroad. I said above that genuine elites must take political decisions that benefit the majority of the population. Thus, the current leadership of the Republic of Moldova, Maia Sandu and PAS, must take the decision to unite the Republic of Moldova with Romania. This is the only solution for the fate of the citizens of this tormented territory as Russia’s war against Ukraine escalates. Union of the territory that the authorities control administratively, that is, up to the Dniester. No referendum, no consultations, an urgent, life-saving union in the face of a war which, unfortunately, will not end soon, even if the firing stops one day. It’s a war for the ages. And the politicians, who have the power but who have not understood this – do not deserve the epithet “elite”.
****
РОСІЯ – АБСОЛЮТНЕ ЗЛО ЛЮДСТВА
Ana Guțu
www.anagutu.net
23.11.2024
2024 рік був роком виборів у найвищому ступені. Вибори по всьому світу, в тому числі в США, в тому числі в Росії, в тому числі в Румунії та Молдові. Їх глобальне значення різне, але одне можна сказати напевно: виборча демократія зазнала радикальних змін, і найвищою зміною є вплив голосу громадянина через або завдяки соціальним мережам. Доступ до свободи висловлювати свою думку публічно, без сорому, без меж, без обмежень для всіх категорій людей у суспільстві в поєднанні зі штучним інтелектом призвів до жахливого результату: дезінформація і брехня переважають над розсудливістю, спотворюючи колективне сприйняття до абсурду.
Деякі експерти називають нинішню епоху епохою постправди. Я вважаю, що епоха постправди триває від самого початку існування людства. Пам’ятайте – Правда ніколи не вважалася чеснотою, Правда кидає виклик нікчемності вузького мислення, мракобіссям інтелектуальної короткозорості і природній тупості, яка, на жаль, замкнена в головах більшої частини людства. Досить згадати Галілео Галілея, який під час суду над ним закликав інквізиторів подивитися в його телескоп, щоб на власні очі побачити рух небесних тіл. Але інквізитори відмовилися дивитися в телескоп. Так вони відмовилися прийняти Істину. Тому Істина є великою чеснотою для тих, хто хоче не тільки дивитися, але й бачити, не тільки слухати, але й чути, не тільки відрізати, але й вимірювати.
Роль еліти в таких критичних ситуаціях стає вирішальною, і тільки тоді, коли еліта справжня, відповідальна, з гострим почуттям жертовності на благо багатьох, які не обов’язково зрозуміють її візіонерське послання. Так, це візіонерське послання, яке передбачає негайні, рішучі дії, з негативними наслідками для повсякденного життя, але надзвичайно позитивними з точки зору середньо- і довгострокових переваг, переваг, які багато хто не завжди усвідомлює.
Видатні історичні особистості залишили свій слід у розвитку людства. Ці особистості проявили характер, мужність, інтелект, талант. За ними йшли народи, армії, королівства, вони створювали кордони, об’єднували нації, будували соціальні системи. Біблійна боротьба між Добром і Злом, переплетена з великими філософськими думками, багато в чому керувала діями історичних особистостей. Влада, якою ці особистості були наділені завдяки своїм особистим якостям і народній любові, давала їм свободу приймати рішення в ім’я Добра чи Зла. Сьогодні, через сотні років, ми можемо говорити, залишаючи осторонь деталі, про просвітлених історичних діячів, таких як Соломон, Сократ, Аристотель, Платон та інші, про військових історичних діячів, таких як Аттіла Великий, Олександр Македонський, Наполеон та інші, про просвітлених політичних діячів, таких як Віктор Гюго, Бісмарк, Черчілль, Де Голль, про злих політичних діячів, таких як Гітлер, Сталін, Путін.
Здавалося, що ніхто і ніщо не може поставити під загрозу благополуччя європейського континенту в 21 столітті, після століття двох жахливих воєн, під час яких відбулися такі геноцидні явища, як Голокост, депортації, організований голод, масове винищення людей за політичними, гендерними чи етнічними критеріями. Однак дрімота матеріального достатку замкнула десь в історичній підсвідомості можливість відродження абсолютного Зла в його найогиднішій формі – сучасній війні, прямо як у науково-фантастичних фільмах.
Захід, розгалужений своїми бюрократичними інституціями, глибоко вкорінений у дерев’яну мову обіцянок, здавалося, втратив екзистенційну орієнтацію і намагається виштовхнути на перший план усілякі «сучасні» теми: викиди СО2, електродвигуни, вітроенергетику, гендерну рівність та інші дріб’язкові теми.
І ось, не минуло й кількох днів після пандемії Covid-19, як 24 лютого 2022 року в самому серці Європи азійський імперський монстр під назвою путінська Росія розв’язав жорстоку війну проти України. Чому? Тому що українці розумніші, тому що українці працьовитіші, тому що українці талановитіші, тому що українці прагнуть свободи. Війна триває вже понад 1000 днів. Українці щодня платять своїми життями, життями своїх військовослужбовців, життями своїх дітей, батьків, дідусів і бабусь – ціла нація стала мучеником і захищає свободу Європи, нашу свободу, свободу румунів у Республіці Молдова та Румунії.
Перші дні війни викликали істерику у так званих західних експертів, які з екранів телевізорів сурмили, що Путін завоює Україну за лічені дні. Захід очікував швидкої перемоги кремлівського режиму над Києвом. Міжнародна громадськість очікувала, що хвалена російська армія (друга за величиною військова потуга у світі) пройде вулицями Києва. Але цього не сталося. Український народ мобілізувався, зімкнув ряди, перевів свою економіку на військові рейки, навчив своїх військових, зайнявся військовою дипломатією, отримавши військову допомогу і міжнародну підтримку, розгорнув антиросійську інформаційну війну, яка була тотальною за масштабами та ефективністю. На тлі цієї абсолютно гідної захоплення поведінки української нації Захід виглядає заїкуватим підлітком, який почав з постачання бронежилетів, потім побоявся поставляти оборонні споруди, зброю, бронетехніку, ракети, а потім поставив їх з великим запізненням. Здається, що Захід ще не відкрив очі настільки широко, щоб не просто подивитися, а побачити, усвідомити, що Росія на сьогоднішній день є абсолютним Злом людства. Кремлівський режим неможливо перевиховати. 18 пакетів санкцій не дали бажаного результату, Росію підтримують Китай, Іран та Північна Корея. Війна Росії проти України – це вже світова війна. Запуск Росією міжконтинентальної ракети проти України знаменує нову ескалацію на міжнародному рівні. Ядерна загроза Росії набуває форми. Захід повільно усвідомлює небезпеку, яку Росія становить для глобальної безпеки.
Ця війна викрила застарілість міжнародних інституцій, заснованих після Другої світової війни. Безсилля ООН та її розгалуженої системи органів дипломатично стримати війну ставить під сумнів необхідність подальшого існування цієї організації в її нинішньому вигляді. Агресор Росія продовжує залишатися членом Ради Безпеки ООН з правом вето. ООН має бути ліквідована і створена інша міжнародна організація. НАТО наразі виглядає вкрай обережним, абсолютно роззброєним в плані ідей для протидії російським викликам. Здається, НАТО стало недостатньо для європейської безпеки, настав час створити військову організацію європейських держав для забезпечення європейської безпеки і протистояння агресору Росії.
Війна застала Європу абсолютно не готовою до військового протистояння. Розвинені європейські держави збільшили свої оборонні бюджети. Таким чином, в епоху штучного інтелекту, коли, здавалося б, людство мало б переживати стрибок вперед у вирішенні проблем, пов’язаних зі здоров’ям, освітою та якістю життя, цей штучний інтелект буде поставлений на службу вдосконаленню зброї, тобто на службу перформативу вбивати, руйнувати та знищувати.
Здається, що людство не зможе прожити і століття без воєн, смертей і пожеж.
У цьому складному контексті, повертаючись до регіональних партикуляризмів, повертаючись до нас, румунів, затиснутих між слов’янським світом і Заходом (з точки зору нашого історичного минулого – затиснутих між двома імперіями), настав час запитати себе: що ще має статися, перш ніж ми вирішимо об’єднатися в одну єдину країну? Республіка Молдова вже 33 роки намагається претендувати на звання «незалежної держави». Їй це не вдалося – не можна створити державу на землі/території, яка була вирізана з тіла Румунії. Державі Республіка Молдова вдалося перетворити себе на територію, де процвітає бізнес на державному бюджеті для лідерів при владі, де Росія тримає свої пазурі в усіх сферах соціально-економічного та політичного життя, де пересічні громадяни завжди мають можливість емігрувати за кордон. Вище я вже говорив, що справжня еліта повинна приймати політичні рішення, які йдуть на користь більшості населення. Таким чином, нинішнє керівництво Республіки Молдова, Майя Санду і ПСРМ, повинні прийняти рішення про об’єднання Республіки Молдова з Румунією. Це єдине рішення для долі громадян цієї багатостраждальної території в умовах ескалації війни Росії проти України. Об’єднання території, яку влада контролює адміністративно, тобто до Дністра. Без референдуму, без консультацій, термінове, рятівне об’єднання в умовах війни, яка, на жаль, не закінчиться найближчим часом, навіть якщо одного дня стрілянина припиниться. Це війна на віки. І політики, які мають владу, але не зрозуміли цього – не заслуговують на епітет «еліта».
anagutu on 
